Важливо усвідомлювати значення культурної спадщини для нас, українців. Вона розповідає про наше коріння, традиції та ідентичність від інших народів. Нематеріальна культурна спадщина, що передається від покоління до покоління,  постійно  відтворюється  спільнотами  та  групами  під впливом  їхнього  оточення, взаємодії з природою та їхньої історії, формує у них почуття самобутності й наступності, сприяючи таким чином повазі до культурної різноманітності та творчості людини.    

     Кожен регіон України має автентичні особливості та культурні традиції.

     Полтавщина. Ми всі її любимо і знаємо, що вона не тільки історична пам’ятка, а ще й джерело народного мистецтва. Визначною рисою декоративно-ужиткового мистецтва є спадковість багатовікових традицій. Народні майстри впродовж віків засвоювали секрети технічної майстерності, формотворення, орнаментування, розвитку художніх образів,  сюжетів. Таким неповторним та яскравим є полтавський розпис. Своїм корінням він сягає давнини.

     На малюнку бачимо жар птицю - вона символізує відродження, прагнення українського народу жити. На її крилах та грудях - полтавський розпис.

     Полтавські розписи XVIII-XX ст. дуже різноманітні за стилем, вони увібрали всю красу навколишньої природи, у взірцях переважає рослинний світ. За технікою полтавські розписи мають схожість з малюванням на глиняних виробах Трипілля.

     Переважно полтавський розпис зустрічався на дерев’яних поверхнях, оскільки недовговічні ці поверхні, то розпис практично знищений. Для полтавського розпису характерний елемент — яблуко. Це солярний знак. Знак сонця.

     Є сучасні майстри які ним займаються, це дуже важливо для нас. Як відомо, традиція живе, допоки розвивається.Полтавський розпис потребує подальшого дослідження.

     На малюнку ми можемо побачити також  традиційний український орнамент. Його в давнину найчастіше вишивали на рушниках та вишиванках. Кожен візерунок мав своє значення. Також вони відрізнялися залежно від регіону.

     Нематеріальна культурна спадщина України є чимось таким, що допомагає зберегти і передати традиції, звичаї та цінності наших предків майбутнім поколінням. Це є не менш важливим, ніж наші фізичні пам’ятки й пам’ятники архітектури.

      Кожен українець та українка повинні берегти нашу спадщину, бо це наша історія без якої ми не були б такими якими ми є зараз.