Старці, безхатьки, волоцюги, злидарі, “прочани“, члени “дідівського цеху“ і королі жебраків, львівські сьвірки, каліки, убогі та навіть негарні львівські панни. Хто тільки у Львові не просив милостиню. Дехто з них ставав легендарним. Хтось – як символ готелю “Жорж“. Інший – як символ Порохової вежі. А з когось малювали лики святих. Вони весь час присутні в міському просторі…І одночасно відсутні. Так було, є і так буде. Про них, про нас, про милосердя.